Львів русифікується задля України

Март 1, 2014 в Новости

Львів’яни не погоджуються із вчорашнім несвоєчасним рішенням Верховної Ради щодо скасування мовного закону і закликають в знак солідарності із жителями Півдня та Сходу завтра розмовляти російською.

У соціальній мережі Facebook активно перепощують картинку львівських активістів з написом: «Сьогодні мова не про язык! Львів за перевибори до ВР, а не за спекуляції навколо мовних і національних питань». Тому завтра у знак солідарності з жителями Сходу і Півдня закликають на один день перейти на російську мову у спілкуванні. «Пропоную усім свідомим львів’янам, які не погоджуються з тим, що ми — місто нацистів, перейти на російську мову у спілкуванні. Хоча б на день. Наприклад, 26 лютого, тобто завтра використовувати лише російську — у соціальних мережах, на каві, в роботі. Просто аби продемонструвати — питання, які розділяють країну, народжуються не у Львові», — пояснив активіст. За годину повідомлення набрало понад 3,5 тис. репостів і 850 лайків.

Також начальниця управління культури Львівської міської ради Ірина Подоляк заявила, що хоче перейти у повсякденному спілкування на російську мову. Таким чином хоче висловити протест проти дій ВО «Свобода» у парламенті.

«Я серьёзно подумываю, не перейти ли на русский язык в публичном пространстве. Из принципа. Никто не говорил, что будет легко, но что будет так гадко — не ожидала. Присутствие штрих-пунктирного интеллекта и хорошей памяти у некоторых особей из ВОС, не может оправдывать тот вред, который они наносят своей «деятельностью» моей стране. Моё соборничество крепнет. Можете начинать…» — написала жінка на своїй сторінці у Фейсбук.

«Я, як російськомовний, можу навзаєм перейти на українську. Це не буде по-справжньому рівноцінний обмін, бо я за межами фейсбуку не є публічною людиною. Але дуже хочу зробити крок назустріч,» — коментує цей запис користувач Дмитро Фрящіков.

Крім цього, на знак поваги до російськомовних громадян, які захищали незалежність України, головний редактор «Видавництва Старого Лева» пообіцяла надрукувати книгу російською. Про це на своїй сторінці у Facebook написала головний редактор видавництва Мар’яна Савка.

На думку Савки, своїм рішенням про скасування закону про мови депутати збурили величезну кількість суспільства, «нормальних хороших російськомовних людей — які так само виборювали свою країну, як носії української».

Натомість, головний редактор львівського видавництва вважає, що зараз у першу чергу треба зшивати це розірване суспільство і гоїти рани.

«Я українка, моя професія — українська мова. Я говорю українською, пишу українською. Але я не можу бачити та чути цієї спекуляції на мовному питанні. Я не можу зрозуміти політиків — чого вам треба? Вам потрібно, щоб ідеологи Кремля взяли пас і розігрували м’яч на своєму полі?», — пише Савка.

У «Видавництві Старого Лева» зазначають, що ніколи раніше не друкували книги російською, «захищаючись від натиску російського книжкового ринку і тримаючи цей форпост».

«Зараз же обіцяю вам як видавець, що наступна книга, яку ми візьмемо в роботу, — буде книга російською мовою. Поважаю право кожної людини висловлювати свої думки рідною мовою — хоч на суахілі. Висловлюю свою глибоку повагу до кожного російськомовного громадянина нашої країни, хто захищав нашу честь, нашу незалежність і право бути людиною», — підсумувала Савка.

Плани на видання російськомовної книги підтвердив і директор «Видавництва Старого Лева» Микола Шейко. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

«Однією з наступних книжок ВСЛ буде книжка одеситки Зої Казанжи «Если бы я была…», — зазначив Шейко.

«У ситуації, в якій зараз опинилася Україна і українці, нам потрібно об’єднуватися навколо спільних цінностей та ідеалів. І у жодному разі не дозволяти вибудовувати між собою стіну ворожнечі чи піддаватися на провокації. Зараз триває потужна інформаційна війна, спрямована на те, щоб розділити Україну та налаштувати українців один проти одного. Ми жодним чином не захищаємо закон Ківалова-Колесніченка. Це – ганебний недолугий закон. Звісно, його потрібно скасовувати і приймати інший. Але таке важливе і таке дражливе для українського суспільства питання, як закон про мову, потрібно приймати врівноважено та з врахуванням інтересів всього суспільства, а не поспіхом», — йдеться у заяві видавництва.

Також сьогодні низка відомих громадських та культурних діячів Львова оприлюднила звернення із закликом до нової влади вести зважену культурну політику, не допускаючи дискримінації громадян України залежно від мови, якою вони спілкуються чи місця проживання.

«Ми свідомі того, що впродовж десятків років на сході й півдні України проводилась політика свідомої культурної колонізації та деукраїнізації, заручниками якої стали пересічні люди. Але ми проти цькування людей через місце проживання чи мову спілкування, бо скористають з цього лише вороги України. Ми вимагаємо від Верховної Ради, новопризначених членів уряду та в.о. Президента України проводити зважену культурну і мовну політику», – йдеться у відкритому зверненні (повний текст), підписаному, зокрема, Юрієм Шухевичем, Ігорем Калинецем, Мирославом Мариновичем, Іваном Вакарчуком та іншими діячами.

«Тисячі мешканців сходу й півдня України дезорієнтовані й не розуміють, що відбувається, позаяк чують лише московську пропаганду. Ми маємо шанс збудувати нову, чесну й справедливу Україну і зберегти її територіальну цілісність. Але ми не повинні нав’язувати донеччанам чи кримчанам галицького способу життя. На Майдані пліч-о-пліч з українцями стояли росіяни, поляки, білоруси, вірмени, євреї, грузини, татари та інші», — йдеться у зверненні.

Окремо у зверненні зазначається необхідність невідворотного покарання усіх причетних до злочинів режиму.

«Злочини режиму мають розслідуватись без зволікань, а всі їх натхненники, організатори та виконавці повинні понести суворе покарання. Але розслідування злочинів і притягнення вбивць і бандитів до відповідальності не слід підміняти «судом Лінча» чи полюванням на відьом. Найважливіше, аби покарання убивць було невідворотним», – зазнчається у зверненні львівської інтелігенції.

Джерела: zaxid.net, Гал-інфо, Львівінфо,

Источник